НАГУКНУ́ТИ

НАГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до нагу́кувати 2. — Ага, заждіть, заждіть, я зараз нагукну його (Голов., Поезії, 1955, 372). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 58.