НАВИ́ТИ

НАВИ́ТИ див. навива́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 32.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАВИ́ТИЙ →← НА́ВИСЬ

Смотреть что такое НАВИ́ТИ в других словарях:

НАВИ́ТИ

Нави́ти См. Навивати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 469.

T: 146