НАВЕРТІ́ТИСЯ

НАВЕРТІ́ТИСЯ див. наві́рчуватися1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 29.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАВЕРТА́ННЯ →← НАВЕРТІ́ТИ1

T: 36