НАВА́РЮВАТИСЯ

НАВА́РЮВАТИСЯ, юється недок., НАВАРИ́ТИСЯ, ва́риться, док. 1. Подовжуватися за допомогою наварки (про металеві вироби). Раніше спрацьовані катки [частини трактора] йшли в брухт. Тепер вони наварюються, працюють довше і після спрацювання знову можуть наварюватись (Рад. Укр., 6.IX 1963, 3); // Приварюватися, прироблятися за допомогою зварювання. Пластинки швидкорізальної сталі наварюються на стержень різця. 2. тільки недок. Пас. до нава́рювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 26.