НА́КО́ТОМ
НА́КО́ТОМ, присл. Котячи, пересовуючи. Вантажити бочки накотом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 109.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАКОХА́ТИ →← НАКОТИ́ТИ