М’ЯКУНИ́

М’ЯКУНИ́, ів, мн. (одн. м’яку́н, а, ч.). Тип безхребетних тварин, м’яке тіло яких укрите черепашкою; молюски. Тіло тварини м’яке. Звідси й назва групи, до якої належить перлівниця, — м’якуни, або молюски (Зоол., 1957, ЗО). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 838.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

М’ЯКУШ →← М’ЯКУНЕ́ВИЙ

T: 168