МУСТЬЄ́РСЬКИЙ

МУСТЬЄ́РСЬКИЙ, а, е, архл. Стос. до мустьєрської епохи. Мустьерські стоянки містилися на березі р. Сухі Яли.. Тут було стійбище первісних мисливців на диких биків та коней (Наука.., 12, 1965, 3). ∆ Мустьє́рська епо́ха — одна з епох первісної культури, останній етап раннього палеоліту. Ранній палеоліт поділяється на три великі епохи: шельську, ашельську і мустьєрську (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 11); Мустьєрська культура — культура останнього етапу раннього палеоліту. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 831.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МУСУВА́ТИ1 →← МУСТА́НГ

T: 179