МУЗИКА́НТИК
МУЗИКА́НТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до музика́нт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 823.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МУЗИКА́НТКА →← МУЗИКА́НТ