МОРТИ́РА
МОРТИ́РА, и, ж., заст. Артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях. Замок був озброєний .. гаківницями і важкими мортирами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 806.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МОРТИ́РНИЙ →← МОРСЬКИ́Й