МОНТУВА́ННЯ

МОНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. монтува́ти; монтаж. Суху деревину використовують як ізолятор при монтуванні освітлювальних сіток (Стол.-буд. справа, 1957, ЗО); Монтування турбіни розгорталося дуже повільно (Баш, Вибр., 1948, 114). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 798.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МОНТУВА́ТИ →← МОНТУВА́ЛЬНИЦЯ

T: 47