МОВЛЯ́НИН

МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець. Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його ’реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 54). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 694.