МО́РГАВКА

МО́РГАВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що блискави́ця 2; зірниця (див. зірни́ця43). Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка-пуп’яночка знайду (Номис, 1864, № 565). 2. Те саме, що каганець 1. Потім сказав [Безуглий] у темряву кімнати: — Олю, засвіти "моргавку" (Головко, II, 1957, 597). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 800.