МНО́ГО
МНО́ГО, присл., заст. Багато. Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много (Рильський, І, 1956, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 766.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МНОГОГРА́ННІСТЬ →← МНО́ГИЙ