МИТЕ́ЦЬКИ
МИТЕ́ЦЬКИ. Присл. до мите́цький 2. В невеликій, чепурній молдуванській хаті.. сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку митецьки вмів пряжити Савченко (Коцюб., І, 1955, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 720.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МИТЕ́ЦЬКИЙ →← МИТЕ́ЦЬ