МИ́РШАВЕЦЬ

МИ́РШАВЕЦЬ, вця, ч. Миршавий чоловік. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 716.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МИ́РШАВИЙ →← МИ́РШАВЕНЬКИЙ

T: 120