МЕ́НЗУЛА
МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (Інж. геод., 1959, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 672.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МЕ́НЗУЛЬНИЙ →← МЕНЖУВА́ТИ