БЕЗПРИВІ́ТНИЙ
БЕЗПРИВІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неприві́тний; похмурий. [Мавка:] Сунеться хмарка по небу повільна… йде безпричальна, сумна, безпр цвітна… (Л. Укр., III, 1952, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 142.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЕЗПРИВІ́ТНО →← БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ