МАРУ́НА

МАРУ́НА, и, ж. (Pyrethrum Scop.). Трав’яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку. Всю валізу ту Вкраїни зіллям ніжним Набив — васильками, маруною та пижмом (Рильський, Поеми, 1957, 237); З трав’янистих рослин у заростях кущів [у Стрілецькому степу] найбільш характерними є такі види: маруна щиткова.., солонечник російський (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 54). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 634.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МАРУ́НКА →← МАРУ́ДНО

T: 28