МАРКІРО́ВАНИЙ

МАРКІРО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до маркірува́ти. Маркірована ділянка. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 629.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МАРКІРУВА́ЛЬНИЙ →← МАРКІЗЕ́ТОВИЙ

T: 129