МАНЕКЕ́ННИК
МАНЕКЕ́ННИК, а, ч.
1. Той, хто виготовляє манекени.
2. Працівник крамниці готового одягу, ательє й т. ін., що примірює на собі одяг для показу його покупцям.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 620.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МАНЕКЕ́ННИЦЯ →← МАНЕКЕ́Н