МАНІО́КОВИЙ

МАНІО́КОВИЙ, а, е. Прикм. до маніо́к; // Вигот. із маніоку. Маніокове борошно. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МАНІПУЛЮВА́ТИ →← МАНІО́К

T: 146