МАКУЛАТУ́РНИЙ
МАКУЛАТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до макулату́ра. Макулатурний папір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 604.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МАКУ́ХА →← МАКУЛАТУ́РА