МАГНЕТО́Н
МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 591.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МАГНЕТРО́Н →← МАГНЕ́ТО