МАГНЕТО́Н

МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 591.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МАГНЕТРО́Н →← МАГНЕ́ТО

T: 178