БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ

БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 138.