МАГЛЮВА́ТИ

МАГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., діал. Качати (у 1 знач.). А шостая [дівчина] хусти сушить, сьомая маглює (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 590.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МА́ГМА →← МАГЛІВНИ́ЦЯ

T: 89