МІШКОТА́РА
МІШКОТА́РА, и, ж. Мішки для зберігання або транспортування чого-небудь. Сівалки, збиральні і зерноочисні машини, токи, мішкотара тощо повинні бути перед використанням старанно очищені від насіння попередніх культур або сортів (Зерн. боб. культ., 1956, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 761.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МІШКУВА́ТІСТЬ →← МІШКОПОДІ́БНИЙ