БЕЗОСОБО́ВИЙ
БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е, грам. Який не може бути пов’язаний з будь-яким суб’єктом дії або підметом. Безособове дієслово; Безособове речення; Безособовий зворот.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 137.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЕЗО́СТИЙ →← БЕЗОРУ́ЖНИЙ