МІЛКОТЕ́М’Я

МІЛКОТЕ́М’Я, я, с. Те саме, що мілкоте́мність. Не можна не сказати про хворобу мілкотем’я, здрібнення тематики, що стали досить відчутними в сучасній поезії (Літ. газ., 11.III 1969, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 738.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МІЛКУВА́ТИЙ →← МІЛКОТЕ́МНИЙ

T: 258