МІ́РЯННЯ
МІ́РЯННЯ, я, с. Дія за знач. мі́ряти. З якогось часу це міряння віддалі до Берліна втратило той жартівливий відтінок і сприймалося бійцями цілком серйозно (Гончар, III, 1959, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 747.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МІ́РЯТИ →← МІ́РЯНИЙ