ЛЯЛЬКО́ВИЙ

ЛЯЛЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ля́лька 1, 2. Незабаром уся лялькова сім’я перейде в розпорядження молодшої Наталиної сестри (Донч., VI, 1957, 78); // Те саме, що маріоне́тковий. Німецьке командування панічно тікає з охопленої повстанням України, ..безславно тікає і ставленик їхній, ляльковий гетьман Скоропадський (Скл., Легенд. начдив, 1957, 57). 2. Те саме, що іграшко́вий 1. Відтоді Федько щоднини На ляльковому коні Оглядав ті тополини (С. Ол., Вибр., 1959, 158); Понад рівними вулицями, неначе лялькові, біліли нові будівлі колгоспників (Стельмах, На.. землі, 1949, 325); // У якому діють ляльки. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Укр. клас. опера, 1957, 21). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 579.