ЛЯ́СКО

ЛЯ́СКО, рідко. Присл. до ляски́й. На греблі хтось басом ласко зіпав (Стар., Облога.., 1961, 52). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 582.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЛЯСКОТІ́ННЯ1 →← ЛЯСКИ́Й

T: 78