ЛЮСТРА́ТОР

ЛЮСТРА́ТОР, а, ч., іст. Той, хто складав люстрації. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.