ЛОКАУТУВА́ТИ
ЛОКАУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., політ. Звільняти внаслідок локауту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 542.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЛОКАЦІ́ЙНИЙ →← ЛОКА́УТНИК