ЛАХМА́Й

ЛАХМА́Й, я, ч., розм. Людина в лахмітті. Тепер мене ненавидять, В шию вибивають: Піди, голяк, піди, лахмай. Піди, сполощися! (Чуб., V, 1874, 1041). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 455.