ЛАТУ́К

ЛАТУ́К, у́ю, ч. (Lactuca L.). 1. Бур’ян а дрібними блідо-жовтими квітами, зібраними в китицю; використовується в медицині. 2. Трав’яниста городня рослина — вид салату, листя якої вживається як їжа в сирому вигляді. На стеблі латуку листки ростуть лише в напрямку з півночі на південь, ребром до сонця (Веч. Київ, 8.IX 1958, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 455.