ЛАНДВЕ́Р

ЛАНДВЕ́Р, у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині — військовозобов’язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов’язаних. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 444.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЛА́НДИ →← ЛАНГУ́СТА

T: 126