ЛА́МПОЧКА

ЛА́МПОЧКА, и, ж. Зменш. до ла́мпа 1. Не можна було розібрати тих рухів при нерівнім, блимаючім світлі карасинової [керосинової] лампочки (Коцюб., І, 1955, 30); Всі [шахтарі] були в спецівках, з лампочками, стволова дала сигнал, кліть плавно пішла (Ю. Янов., II, 1954, 146); Знову я в селі. В колгоспній хаті Лампочка сіяє Ілліча (Нех., Під.. зорею, 1950, 173). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 443.