БЕЗДО́ВІ́ДНІСТЬ
БЕЗДО́ВІ́ДНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до бездо́ві́дний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 126.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЕЗДО́ВІ́ДНИЙ →← БЕЗДИХА́ННО