ЛІНЬКУВА́ТІСТЬ
ЛІНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Абстр. ім. до лінькува́тий. Ріпак був у тому робочому натхненні, в тому розпалі сил, коли чиясь найменша незграбність чи лінькуватість перевертала все всередині (Хор., Місто.., 1962, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 520.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЛІНЬКУВА́ТИЙ →← ЛІ́НЬКИ