КУПЮ́РА1

КУПЮ́РА1, и, ж. Скорочення в тексті літературного або музичного твору. Якщо моя драма не вийде з цензури або вийде з великими купюрами, то я Вам надішлю її до «Зорі» (Сам., 11,1958, 462); Не всі образи «Лісової пісні» увійшли до кінотвору.. Очевидно, наближення символічного твору-казки до реального звучання вимагало таких купюр (Мист., 2, 1961, 30). КУПЮ́РА2, и, ж. Окрема одиниця цінного паперу (облігації, грошового знаку) визначеної номінальної вартості. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 406.