Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
кумі́вство — один із видів духовної спорідненості; традиційний народний звичай обрання для новонародженої дитини «других батьків» — її опікунів та покровителів, а також стосунки між кумами («Кого люди за люди мають, з тим кумаються», «Кумай не кумай, а своє думай»). Умерла дитина, то й кумівство пропало (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 320.... смотреть