БЕЗВІДРА́ДІСНО
БЕЗВІДРА́ДІСНО, рідко. Присл. до безвідра́дісний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 121.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЕЗВІДРА́ДНІСТЬ →← БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ