КУ́МЦЬО

КУ́МЦЬО, мця, ч. Пестл. до кум1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 399.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КУ́МЦЯ →← КУМУЛЯ́ЦІЯ

T: 82