КРУ́ГЛО

КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4. Ті вусаті, кругло стрижені люди.., були для льотчика десь у глибинах минувшини (Гончар, Тронка, 1963, 55); — Чи не два мільйони кругло буде в нашім краю таких душ, що одягаються по-мужицьки? (Март., Тв., 1954, 199). КРУГЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову кру́глий у 1 знач., напр.: круглобо́кий, круглоли́ций, круглопле́чий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 368.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КРУГЛОВИ́ДЕНЬКИЙ →← КРУГЛИ́ТИ

T: 193