КРОНГЛА́С

КРОНГЛА́С, у, ч. Спеціальне оптичне скло. Цинковий кронглас. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 365.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КРОНИ́СТИЙ →← КРО́НВЕРК

T: 58