КРИШЕНЯ́ТОЧКО

КРИШЕНЯ́ТОЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кришеня́тко. Каліки нещасливі, діти-кришеняточка й ті в неї не гуляли (Вовчок, І, 1955, 126). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 354.