КРИВОДУ́ШИТИ

КРИВОДУ́ШИТИ, шу, шиш, недок., рідко. Бути нещирим; лицемірити. — Хіба ж не в них, не в оцих руках,— думає вона,— вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати, не криводушити (Гончар, Тронка.., 1963, 269). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 341.