КРАСИ́ВІСТЬ
КРАСИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. краси́вий. Ні смаку, ні здорового глузду в плануванні [будинку] нема, але є претензія на розмах і красивість (Чаб., Тече вода.., 1961, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 326.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КРАСИ́ВИЙ →← КРА́СЕНЬ