КРАПЕЛИ́НА

КРАПЕЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що крапли́на. Удвох ішли в рясній долині, Де сонце в кожній крапелині — Роса квітчала сінокіс (Мас., Сорок.., 1957, 390); Ти плачеш. Ти, що відіпхнула любов мою, як сиротину, Тепер надармо просиш, ловиш Любові хоч би крапелину (Фр., XI, 1952, 17). ◊ Ні (ані́, і) крапели́ни — те саме, що Ні (ані́, і) крапли́ни (див. крапли́на). Дяки і гості пообідали.., а що напитків, так і крапелини не зоставили (Кв.-Осн., II, 1956, 485); [Чалий:] Пан боїться? [Яворський:] Я? Ні крапелини, присягаю! (К.-Карий, II, 1960, 296). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 324.