КОХІНХІ́НСЬКИЙ

КОХІНХІ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кохінхі́ни. Великий кохінхінський когут.. залопотів крилами (Мак., Вибр., 1954, 132). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 314.